- навігація
- —————————————————————————————навіга́ціяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
навігаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
навігаційно-геофізичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
навігаційно-обчислювальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
навігаційний — а, е. Стос. до навігації … Український тлумачний словник
навігація — ї, ж. 1) Плавання кораблів по морях, річках і т. ін.; судноплавство. 2) Пора, протягом якої, залежно від місцевих кліматичних умов, можливе судноплавство. 3) Основний розділ науки судноводіння. •• Пові/тря/на навіга/ція те саме, що аеронавіга/ція … Український тлумачний словник
навігатор — а, ч. Фахівець із навігації … Український тлумачний словник
навіґация — циї, ж. Св. Навігація; плавання кораблів по морях та ріках; судноплавство … Словник лемківскої говірки
переднавігаційний — а, е. Який передує навігації або має місце, буває, відбувається перед навігацією … Український тлумачний словник
міжнавігаційний — а, е. Стос. до проміжку часу між двома навігаціями. Міжнавігаційний сезон … Український тлумачний словник
авіанавігаційний — а, е. Який стосується навігації літаків або вертольотів … Український тлумачний словник